
Веселощі, свято, багато пива, пива і ще раз пива. Це я про що — це я про концерт фінських фолк-металістів KORPIKLAANI в московському Релаксі 16 жовтня. Нічого веселішого й безшабашнішого й уявити собі неможливо. Гурт із настільки красивою назвою колись називався SHAMAN, записав два альбоми фінською мовою, після яких лідер гурту — його гітарист і вокаліст Йонне Ярвела — розпустив проєкт, але лише для того, щоб зібрати новий. Попри фінську назву, всі пісні виконуються англійською; музика утяжелилася, водночас гурт — це, окрім Йонне, гітариста, басиста, ударника, ще й скрипаль та акордеоніст — персонажі, типово характерні для фолк-року. У рамках цього проєкту записано також два альбоми — Spirit Of The Forest у 2003 та Voice of Wilderness у 2005. У рамках туру, присвяченого новому альбому, гурт і відвідав росію, давши два концерти — у пітері та москві. Московський концерт пройшов у Релаксі — клубі, який цього року вже приймав ENSIFERUM та MOONSORROW, співвітчизників KORPIKLAANI, також безпосередньо пов'язаних із фінським фолком.
Цей концерт був тим рідкісним випадком, коли розігрів був абсолютно до речі у всіх відношеннях. Відкривав концерт московський паган-металічний гурт АРКОНА — менше місяця минуло відтоді, як Маша Скрім, Лазар, Влад і Князь розігрівали MOONSORROW. Порівняно з тим виступом, цей був цікавішим, емоційнішим і насиченішим, і в рази кращим був звук; програма була виконана загалом подібна.
Наступний гурт виконував свій сет мало не довше за самих KORPIKLAANI — це були ТРОЛЛЬ ГНЕТ ЕЛЬ (далі ТГЕ). Гурт займає почесне друге місце за популярністю серед усіх фолк-гуртів країни, поступаючись хіба що МЕЛЬНИЦІ. З 2003 року цей пітерський гурт періодично дає концерти в москві, збираючи масу людей (небагато інших вітчизняних гуртів подібного жанру можуть похвалитися аншлагом у «Точці»). Чесно кажучи, чимала частина людей цього дня прийшла на концерт саме тому, що в програмі стояв виступ ТГЕ. Гурт витратив якийсь час, щоб налаштуватися, після чого на сцені показалися ударник, басист, скрипалька, ну і слідом Джетра зі своєю сопілкою, і сам повний Костя Троль із гітарою й великою дерев'яною кружкою з пивом. Люди водили хороводи (на відміну від концертів МЕЛЬНИЦІ їхня швидкість була разів у два більшою), танцювали; загалом поводилися настільки активно, що потім ледь не падали. Особливо бурхливу реакцію викликав «Праздник Похмеляйнен»; Костя встиг задвинути значну вступну промову, пронизану філософією: «Наші фінські друзі з гурту KORPIKLAANI, та й, власне, як і у нас, люди нерідко перепивають… саме тому ми присвячуємо їм цю пісню».
До часу закінчення виступу Тролів у Релаксі вже було небезпечно пересуватися. Причина вельми проста. Сказати, що цього дня люди випили багато пива — не сказати нічого; ненабагато менше випитого пива було розлито, за рахунок чого по всьому клубу поширився ідентичний аромат, і водночас підлога стала жахливо слизькою — то й діло хтось послизався на ній.
Перерва; у клубі відчиняються бічні двері — справді мудре рішення, оскільки в залі вже цілком можна задихнутися. Кілька лавочок, виставлених надворі, миттєво займаються людьми, що вже ледь стоять на ногах. Але якихось 20 хвилин — і у всіх ніби відкривається друге дихання. Тому що під час виступу KORPIKLAANI за всього бажання було неможливо пасивно стояти й спостерігати. І причини — звісно ж, поведінка самого гурту та їхнього безшабашного лідера — вокаліста й гітариста Йонне. Уявити собі веселішого фронтмена вельми складно. Одним словом, це треба було бачити; тепер детальніше про головну подію того вечора.
Налаштовувалися музиканти недовго; буквально вискочивши на сцену, вони заграли другу пісню з останнього альбому «Journey Man», одразу давши зрозуміти, яким буде концерт. Йонне не просто співав і грав — він пританцьовував зі своєю гітарою, бігаючи по маленькій сцені Релаксу й знущаючись над своїми музикантами. «Before The Morning Sun» — одна з найцікавіших композицій гурту — перелилася в «Hunting Song» і так далі. Кілька композицій, за час яких Йонне встиг по-дружньому побити зосереджено граючого й абсолютно неусміхненого скрипаля та змусити промокнути акордеоніста: Йонне банально забрався на підвищення до барабанщика й, набираючи в рот води, став випльовувати її на бідного власника клавішної гармошки. Ще кілька пісень — і одна з найвідоміших композицій гурту — титульна пісня з першого альбому «Spirit Of The Forest», яку дружно підспівувала вся зала; далі «Cottages & Saunas» і знову вся зала підспівує — справжній гімн цього вечора — «Beer Beer». Інструментал «Pixies Dance» завершив основну частину виступу. Буквально кілька хвилин — і фіни знову на сцені виконують «You Looked Into My Eyes», а потім стався приємний сюрприз у вигляді пісні «Ii Lea Voibmi» з другого альбому SHAMAN «Shamaniac». «Ryyppajaiset» завершує цей блискучий концерт, після чого Йонне довго й полум'яно прощається із залою; у фіналі цього прощання він перелізає через огорожу, і кілька секунд його носять на руках.
Після чого, опинившись знову на сцені, він залишає її, і через півгодини з'являється разом із музикантами в барі, фотографуючись з усіма бажаючими й роздаючи автографи.
Найвеселіший концерт — навіть складно з чимось іншим його порівняти. Море пива й веселощів; іншими словами, справжнє свято.
Особлива подяка Мендору за надану акредитацію.
Підготовка матеріалу — Alan
Сет-ліст:
Сет-ліст:
1. Journey Man 2. Before The Morning Sun 3. Hunting Song 4. Fields IN FLAMES 5. Pine Woods 6. Old Tale 7. Wooden Pints 8. Pellonpekko 9. Spirit Of The Forest 10. Cottages & Saunas 11. Beer Beer 12. Pixies Dance
Encore: 13. You Looked Into My Eyes 14. Ii Lea Voibmi 15. Ryyppajaiset