Вольф Гоффманн підтвердив, що робота над новим альбомом ACCEPT із цілком свіжим матеріалом іще не починалася — і не почнеться, доки триває кампанія до 50-річчя гурту.
У розмові з Anfetamina Y Rock гітариста запитали про продовження платівки Humanoid 2024 року. «Я ще нічого не робив, — сказав він про написання нової музики. — Бо я знаю, що ми хочемо зробити новий студійний альбом, але мені дуже важко працювати в режимі багатозадачності. Цього року весь фокус на святкуванні 50-річчя ACCEPT, і, можливо, частину наступного року теж. А тоді, коли настане слушний час, ми повернемося в студію, замкнемося там, візьмемося на повну й писатимемо пісні. Але цей час іще не настав».
Причину він пояснив прямо. «Я ніколи не пишу нічого… Я просто не вмію робити це між іншим. Ось зараз, наприклад, я даю інтерв'ю й займаюся такими речами… Я не можу за десять хвилин узяти гітару й почати писати чудову пісню, бо мій стан — він не той, якщо ви розумієте, про що я. Мені треба ввійти в потік, зосередитися на цьому по-справжньому й триматися цього щодня — і тоді щось почне народжуватися».
Картина вийшла чіткішою, ніж три тижні тому, коли він казав Loud & Clear With Belgian Jasper, що новий альбом ACCEPT «з'явиться радше раніше, ніж пізніше. Мусить, бо шоу має тривати». Одне одному не суперечить: намір є, вільного місця в календарі — немає.
Humanoid вийшов у квітні 2024 року на Napalm Records; продюсував, записував, зводив і мастерив його Енді Сніп. Відтоді гурт зайнятий платівкою Teutonic Titans 1976–2026 — ювілейним альбомом, що вийшов 4 вересня також на Napalm: дев'ятнадцять переосмислених версій найвідоміших пісень за участі аж п'ятдесяти гостей, у хронологічному порядку — від «I'm A Rebel» 1980 року до Eat The Heat 1989-го.
На запитання, чого він досі прагне після пів століття, Гоффманн відповів як людина, у чийому списку лишилося небагато. «Я страшенно пишаюся й страшенно тішуся тим, де ми зараз, особливо цією 50-річною історією. Усе склалося так добре, значно краще, ніж я міг сподіватися, що я й не придумаю, чого б іще хотів досягти. Тобто я досі відчуваю, що найкраща пісня ще не написана, і досі вірю, що найкращий концерт ще не зіграно. Тож мені здається, що ми в самому розпалі й найкраще попереду».
А потім назвав єдиний пункт, який усе-таки додав би: «Якби існувала Нобелівська премія з хеві-металу, це було б непогано. Але її не існує».