Коли метал-гурти беруться за відеоігри, це здебільшого жарт. Гурти, які мені траплялися, робили з гри прикол, а цілий піджанр, нінтендокор, бере від ігор звучання саундтреків і лишає сюжети осторонь. OLD RUINS із Ґельзенкірхена йдуть іншим шляхом. Обидва їхні альбоми побудовано на «Diablo» від Blizzard, і до гри вони ставляться цілком серйозно. «Mount Arreat» — другий із них: він вийшов 18 вересня на Sick Taste Records, через три роки після «Always Heading East».
Музиканти кажуть, що знати гру не обов'язково. «Коли заплющуєш очі й ставиш платівку, ти справді поринаєш у містичну історію темного мандрівника, — пояснюють вони. — Навіть якщо ти не знаєшся на історії відеогри, однаково можеш зануритися в цей темний музичний світ». Гра є й на обкладинці. На картині Тімона Кокотта в центрі стоїть гора з назви альбому, а біля її підніжжя збираються юніти.
Музично це суміш мелодійного й атмосферного блек-металу, мелодійного дез-металу та класичного хеві-металу, а звук олдскульний, без зайвого глянцю. Гітари — однозначно найсильніша сторона платівки, і гітарист дуже талановитий. Для мене найкращий трек — «Gates Of Harrogath». Він тримається на чіпкому мелодійному блек-метал-рифі, а потім переходить у чисті гітарні партії, які зазвичай чуєш на класичних хеві-метал-альбомах. Такі чисті партії трапляються і в інших піснях. «Call To Arms» іде ще далі. Він звучить як олдскульний хеві-метал зі скрим-вокалом поверх, і в ньому є справжнє класичне хеві-металеве соло.
Блек-металева сторона теж має свої моменти. «Uileloscadh Mor» починається зі звуків дощу й клавішних, а тоді переходить в атмосферний блек-метал, який порадує шанувальників SUMMONING. «Nihlathak» — швидкий трек: бласт-біти, купа енергії, і легко уявити армії, що мчать на ворога полем бою. Фінал сильний. У «Tyrael's Despair» з'являється чистий вокал — розпачливі вигуки, і це пасує до того, як гурт описує пісню: данина фіналу гри, де «ти ніби переміг, а водночас відчуваєш, ніби програв». Не все спрацьовує. У «Lord Of Destruction» є хеві-металеві соло й пасажі, але рифами цей трек не вирізняється.
Головні мої застереження стосуються того, як усе це поєднується між собою. Барабани випирають, замість того щоб органічно вписуватися в загальний звук. Почасти це працює на олдскульний, не перепродюсований характер платівки, але я б хотів, щоб вони були трохи тихіші, та й фінальне зведення й мастеринг могли бути кращими. Із гітарами схожа проблема. Часом вони звучать більше як класичний хеві-метал, ніж решта музики, і, як на мене, це не завжди добре поєднується з блек-металом довкола. Гітаристові не обов'язково вставляти класичне хеві-металеве соло всюди.
«Mount Arreat» — добрий альбом. Мені подобається сама ідея, подобаються атмосферні блек-металеві пасажі, і в гурту явно багато добрих ідей. Поки що вони звучать радше як збірка, ніж як цілісна платівка. Якщо OLD RUINS зможуть звести їх докупи — повернути барабани в мікс і лишити соло для тих місць, де вони справді важать, — наступне сходження може бути значно вищим.
★★★½ 7/10
OLD RUINS - Tyrael's Despair (офіційне відео):
Стежити за OLD RUINS
- Bandcamp: https://oldruins.bandcamp.com
- Facebook: https://www.facebook.com/OldRuinsGE
- Instagram: https://www.instagram.com/oldruins.official/
- YouTube: https://www.youtube.com/@oldruins4419
- Spotify: https://open.spotify.com/artist/16B7r7ccFBc2CGIdwzxSWA
- Apple Music: https://music.apple.com/us/artist/old-ruins/1538466541
Промо надано Metal Message.