BLOOD PYTHON знову вповзає в саму гущу хеві-металу з третім повноформатним альбомом цього норвезького сольного проєкту — Voidseeker. За весь вокал та інструментал відповідає M. Horn, а сама платівка вщерть заповнена винахідливими, веселими й енергійними треками. За свої стислі 36 хвилин альбом наче створений для того, щоб слухати його на повну гучність з опущеними вікнами, дорогою в нікуди.
Розслаблена манера вокалу, просякнута туманною атмосферою, просто-таки змушує підспівувати. Кілька треків на початку платівки буквально вимагають повторних прослуховувань. «Death on Four Wheels» та «Voidseeker» задають альбому стрімкий трешевий старт. Особливо вирізняються синтезаторні партії у «Voidseeker» — вони підносять цілком звичайний трек до чогось значно більшого. Ближче до середини альбому трешеві груви трапляються рідше, а синтезатор виходить на передній план. Найкумедніший приклад цього — «Divine Electric Doom», чия назва влучно описує звучання самої пісні.
Єдина серйозна претензія до платівки — її невелика тривалість. Альбом приділяє чимало уваги атмосфері: тут є вступний трек і кілька майже розмовних фрагментів, які краще пасували б довшому релізу, де радше слугували б цікавою зміною темпу, а не з'їдали частину хронометражу. Деяким слухачам може бути важко з цими стилістичними перепадами.
Як на мене, це самобутня платівка в жанрі, де одноманітність часто тільки вітається. Я цілком можу уявити майбутнє, де альбоми все глибше занурюватимуться в синтезаторне звучання, але сподіваюся, що BLOOD PYTHON і далі видаватиме різноманітний матеріал, який розкриває всю творчу енергію M. Horn. Як не дивно, цей альбом уже опинився в моєму збіса передчасному списку найкращих альбомів року (рецензенти та їхні дурнуваті AOTY-списки, ех).
TL;DR (тут, щоб добре провести час, а не надовго — 9/10)
Промо надано Metal Message.
Слухати: